«Мій вибір – військово-медична служба!»
Правові основи
- 1. Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ Про військовий обов'язок і військову службу
- 2. Кваліфікац характерист офіцера мед.сл.запасу 2016-лікувальні
- 3. Наказ МО 9.07.2009 №355 Про затвердження Інструкції з організації та проведення професійного психологічного
- 4. Наказ спільн МО МОЗ МОН 29.06.2016 №322-631-709 Затвердж Інструкції про Військ підготовку по прогр офіцерів мед служби запасу
- 5. Наказ спільн МО МОН 8.05.2002 №155-201 Про затвердження Інструкції з планування та обліку
- 6. Наказ спільн МО МОН 26.07.2013 №521-1041 Про затвердження Типових нормативів для розробки штатів (штатних розписів) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів та військових ліцеїв
- 7. Постанова КМУ 1.02.2012 №48 Про затвердження Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу
- 8. Постанова КМУ 5.08.2015 №577 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2012 р. № 48
Вступ
- 1. Зразок заяви
- 2. Зразок контракту
- 3. Зразок направлення на ВЛК
- 4. Порядок відбору на Підготовку офіцерів запасу
- 5. Ф-13 Карта обстеженгня та медичного огляду5. Ф-13 Карта обстеженгня та медичного огляду
Організація навчання, навчальні програми, КТП
Навчально-методичні матеріали до занять
- 1. ВМП-Підручник-Пасько
- 2. Підручник Екстренна мед доп на догоспітальному етапі Бадюк М.І.
- 3. Підручник Загальна тактика Корнієнко О.Г. Слободянюк О.В.3. Підручник Загальна тактика Корнієнко О.Г. Слободянюк О.В.
Українська військово-медична академія
- 1. Історія УВМА
- 2. ПРАВИЛА ПРИЙОМУ ДО УВМА 2019
- 3. УВМА3. УВМА
- 4. Правила прийому до УВМА 2020
- 5. Положення про приймальну комісію УВМА
Викладачі про свою військову службу
СКЛЯР СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ -
в.о. завідувача кафедри
Науковий ступінь - к.м.н.
Вчене звання - доцент,
Полковник медичної служби запасу
Скляр Сергій Іванович після закінчення Біловодської середньої школи у 1980 році поступив на 1 курс Військово-медичної академії ім.. С. М. Кірова в м. Ленінграді. Навчався на факультеті підготовки лікарів для Сухопутних та Ракетних військ. Закінчив повний курс академії у 1986 році за спеціальністю – лікувальна справа. По закінченню було присвоєно військове звання лейтенанта медичної служби і був направлений на службу у Туркестанський військовий округ.
З 1986 по 1988 рр. проходив службу на посаді начальник медичної служби окремого навчального розвідувального батальйону (м. Ашхабад). Здобув досвід організації медичного забезпечення навчальної і бойової підготовки військової навчальної частини в умовах сухого спекотного клімату. Після проходження спеціалізації по терапії в 73 Військовій інтернатурі (м. Ташкент), отримав кваліфікацію лікаря-терапевта.
З 1988 по 1990 рр проходив службу на посаді старшого ординатора терапевтичного відділення, а з 1990 до 1993 начальник поліклінічного відділення гарнізонного військового госпіталю (м. Нукус). За специфікою госпіталя отримав підготовку лікаря-токсиколога.
У 1993 році добився переведення з Армії Узбекистану (в яку був автоматично зарахований у 1992 році з часу припинення існування СРСР) до Збройних Сил України. Протягом 1993 р служив ординатор терапевтичного відділення гарнізонного військового госпіталю (м. Лебедин).
Після розформування госпіталю в кінці 1993 року, поступив до ад`юнктури на кафедру військової терапії Військово-медичного відділення при Українському державному медичному університеті ім.. О.О.Богомольця (м. Київ). Під час навчання в ад’юнктурі захистив кандидатську дисертацію присвячену вивченню впливу малих доз іонізуючого опромінення на перебіг захворювань органів травлення у 1986 році в Спеціалізованій раді НМУ ім.. О.О.Богомольця під керівництвом члена-кореспондента АМН, професора Амосової К. М.
З 1996 по 2002 рр послідовно займав посади викладача, старшого викладача, доцента та заступника начальника кафедри військової терапії Української військово-медичної академії (м. Київ). Займався питаннями військової терапії, військової клінічної токсикології і радіології, є співавтором відповідних підручників для військових лікарів.
У 2002 р. був призначений на посаду начальника нещодавно створеної кафедри військової загальної практики – сімейної медицини Української військово-медичної академії (м.Київ). Очолював підготовку військових лікарів для військової ланки медичної служби Збройних Сил України. Отримав наукове звання доцента.
У 2003 році наказом Міністра оборони України присвоєно військове звання полковника медичної служби.
У квітні 2013 р – звільнився в запас за вислугою років, присвоєний статус Ветерана Збройних Сил України. Нагороджений відзнаками Міністерства Оборони, Міністерства Освіти і Науки, Міністерства Внутрішніх справ, Командуючого внутрішніми військами, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та транспорту, ряда громадських організацій.