Поновлено 24.05.2011

Вступ

Болонський процес - це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою на Європейському просторі. Якщо майбутнє України пов'язане з Європою, то не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має для нас лише просвітнє та пізнавальне значення. Висока якість навчання - це досягнення попередньої епохи, попередньої системи влади, попереднього покоління.

Надання якісної медичної допомоги населенню залежить і від сучасної підготовки лікарів. В Україні здійснюються системні заходи щодо переходу вищої медичної школи на Європейські стандарти. Задля цього затверджена масштабна програма запровадження у медичній освіті засад Болонської декларації, кінцевою метою якої є підвищення якості підготовки медиків та європейський диплом «Доктора медицини» кожному випускнику 2010 року. Для цього був запроваджений сучасний навчальний план підготовки лікарів, який відповідає вимогам провідних європейських університетів, й за яким вже два роки навчаються студенти Луганського державного медичного університету. За цей час і студенти й викладачи придбали значний досвід роботи в умовах кредитно-модульної системи. Процес цей динамічний, потребує постійного аналізу та вдосконалення. Тому виникла необхідність оптимізації навчального процесу, та розробки нового положення про його організацію.

Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців в Луганському державному медичному університеті (далі «Положення») визначає порядок організації навчального процесу в умовах впровадження європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) згідно вимог Болонського процесу щодо підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» та «провізор».

Мета впровадження кредитно-модульної системи – підвищення якості підготовки фахівців, забезпечення на цій основі можливості визнання навчальних досягнень студентів незалежно від місця навчання, а також конкурентоспроможності випускників університету.

Основні завдання кредитно-модульної системи:

• адаптація ідей Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) до системи вищої медичної освіти України в умовах ДДМА;

• забезпечення навчання студентів за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми;

• стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості підготовки випускників академії;

• унормування порядку надання можливості студенту отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.

Європейська освіта в ДЗ «Луганський державний медичний університет»

У 2011 році в Луганському державному медичному університеті відбувся перший випуск спеціалістів, які навчалися за європейською кредитно-модульною системою. Саме цей рік увійде в історію закладу не лише як ювілейний - 55 років з дня заснування, - а й як рубіж впровадження принципів Болонської системи та реального наближення до кращих світових зразків вищої освіти. Непересічною подією стало вручення цьогорічним випускникам першого медичного факультету за спеціальністю «лікувальна справа» дипломів європейського зразка Diploma Supplement.

Болонський процес в Україні офіційно розпочався у 2005 році з підписанням декларації на Бергенській конференції. На сьогодні 45 європейських країн, включно з Україною, підписали Болонську декларацію, яка наголошує на необхідності європейської співпраці у забезпеченні якості вищої освіти, підвищенні якості підготовки фахівців, зміцненні довіри між суб'єктами освіти, мобільності, сумісності систем кваліфікацій, посиленні конкурентоспроможності Європейської системи освіти.

Луганський державний медичний університет є яскравим прикладом сучасного європейського навчального закладу, у якому студенти отримують якісну освіту. Університет показує приклад успішного впровадження цієї системи – за нею навчається понад 80% студентів. Удосконалюється рейтингова система оцінювання навчальної та громадської діяльності студентів, оновлено зміст навчальних дисциплін та їх структурування відповідно до вимог кредитно-модульної системи.

Університет обладнано за всіма вимогами європейських стандартів освіти. Всі кафедри університету мають комп’ютерні класи з виходом у мережу Інтернет, лекційні та практичні заняття проходять з використанням мультимедійної техніки. Практичні навички відпрацьовуються на сучасних манекенах та фантомах. Водночас поповнюється книжковий фонд університетської бібліотеки, яка є найкращою та найбагатшою серед навчальних закладів України.

Університет має чималі здобутки у складанні ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок», як середній бал цього року за результатами «Крок -2. Загальна лікарська підготовка» склала 94,5%. Викладачі ВНЗ прикладають великих зусиль для підготовки майбутніх лікарів до складання цього відповідального іспиту, який, доречі, є еквівалентом європейського іспиту «STEP».

Свідченням високого рівня підготовки фахівців у стінах університету є те, що студенти систематично посідають призові місця на регіональних, всеукраїнських та міжнародних олімпіадах, виступають з доповідями на конференціях, беруть участь у конгресах та з’їздах.

Втім, успішні показники діяльності університету логічно вписуються в ті зусилля, які докладає до їх досягнення керівництво університету, члени вченої ради, професорсько-викладацький колектив. Співробітники університету постійно вдосконалюють свій досвід, проходять стажування у найкращих клініках, дослідницьких центрах України та за кордоном. Більшість викладачів вільно володіє англійською мовою, якою викладають іноземним студентам з понад 55 країн світу.

Невід’ємною складовою сучасного університету 21 століття є його науково-дослідницька робота. В Луганському державному медичному університеті більшість кафедр мають сучасно обладнані лабораторії, функціонує віварій. Досягнуто значних результатів у наукових дослідженнях, що здійснювались у рамках міжнародних угод та наукового супроводу виконання тематики за пріоритетними національними проектами.

Як наукова, так і освітня діяльність Луганського медичного університету позначається плідною міжнародною співпрацею. Наш університет веде об'єднані дослідження й має партнерські стосунки з багатьма науковими установами в усьому світі з такими, як Кембриджський університет, Медичний центр Кардиффа (Велика Британія), Польська медична академія, клініки невідкладної медицини в Німеччині, Бельгії, Австрії та Ізраїлю, Медичний центр у Сент-Етьєні (Франція), Нью-Йоркський медичний центр, українські медичні товариства в Канаді та Австрії.

Навчальний відділ

1. Нормативна БАЗА

В цьому «Положенні» використані матеріали таких державних стандартів, постанов та наказів:

- Указ Президента України від 17.02.04 р. № 199/2004 “Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України”;

- галузевий стандарт вищої медичної освіти ОКХ, ОПП спеціаліста, затверджений наказом МОН України від 16.04.03 р. № 239;

- наказ МОН України від 23.01.2004 р. № 48 “Про проведення педагогічного експерименту з запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу”;

- наказ МОН України від 23.01.04 р. № 49 “Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки”;

- наказ МОН України від 30.12.2005р. № 774 «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу»;

- “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах” затверджено наказом МОН України від 02.06.1993 р. № 161;

- наказ МОЗ України від 22.03.04 р. № 148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

-наказ ректора ЛугДМУ від 14.05.04 р. № 160 “ Про запровадження у навчальний процес положень Болонської декларації”;

- навчальна програма МОЗ України “Вища медична освіта і Болонський процес” (2004);

- наказ МОЗ України від 24.03.04 р. № 152 “Про затвердження Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

- наказ МОЗ України від 12.10.04 р. № 492 “Про внесення змін та доповнень до Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

- наказ МОЗ України від 31.12.2004 р. № 685 “Про експериментальне впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих медичних ( фармацевтичному ) навчальних закладах III–IV рівнів акредитації у 2004-2010 р.р.”;

- наказ МОЗ України від 31.01.05 р. № 52 “Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” кваліфікації “лікар” у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації України за спеціальністю “лікувальна справа”.

2. Глосарій (термінологія)

¨ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, в основі якої закладено об’єднання:

- модульних технологій навчання;

- залікових кредитів – одиниць виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку модулів.

♦ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ - це одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчальної дисципліни, яка відображається у відповідних модулях, змістових модулях, темах. Заліковий кредит включає усі види робіт студента, передбачених у затвердженому індивідуальному плані:

- аудиторну, самостійну, підготовку до державної атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів “Крок 1”, “Крок 2”;

-практично-орієнтованого державного іспиту;

-виробничу практику, виконання курсових робіт тощо.

♦КРЕДИТ ECTS становить 30 академічних годин та визначає трудомісткість навчального матеріалу.

♦МОДУЛЬ – це логічно завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу і закінчується підсумковим модульним контролем.

♦ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ – це сукупність навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об‘єктові та наведена в освітньо-професійній програмі підготовки фахівців (ОПП).

3. Планування кредитно-модульної системи організації навчального процесу

Реформування вищої медичної та фармацевтичної освіти в Україні й входження її до Європейського освітянського простору потребують комплексного підходу до вирішення ряду організаційних та методичних питань. Особливо важливою складовою в системі якісної підготовки фахівців для практики охорони здоров'я України є сучасний навчальний процес, побудований за новою системою. Основним документом, що визначає організацію кредитно-модульної системи навчання, є навчальний план.

Навчальний план – складова стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів, яка створюється на основі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає графік навчального процесу, перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми та засоби проведення підсумкового контролю. На підставі навчального плану розробляються робочий навчальний план на навчальний рік за напрямом підготовки та індивідуальний річний навчальний план студента.

У НОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ПЛАНІ ПЕРЕДБАЧЕНО:

Ø Кредитно-модульний принцип викладання.

Ø Зменшене навантаження на студентів до 27-29 год.

Ø Розширена самостійна робота під контролем викладача.

Ø Назви навчальних дисциплін приведені до європейських стандартів.

Ø Скорочений гуманітарний блок.

Ø До 6 курсу єдина система викладання по спеціальностях напряму “Медицина”.

Ø Ліквідовані сесії.

У НОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ПЛАНІ ЗАБЕЗПЕЧЕНО:

Ø Підвищення мотивації студентів до навчання протягом усього періоду підготовки.

Ø Об’єктивізація оцінки рівня знань студентів.

Ø Розширений перелік елективних циклів.

Ø Використання більш широкої шкали оцінки знань.

Ø Запровадження здорової конкуренції в навчанні.

Ø Поділ матеріалу дисциплін на модулі з перевіркою якості засвоєння кожного модуля.

3.1. Робочий навчальний план ЛугДМУ.

Робочий навчальний план ЛугДМУ складено на основі Експериментального навчального плану, затвердженого наказом МОЗ України № 52 від 31.01.05. Він визначає для кожної дисципліни кількість залікових кредитів, які підлягають модульному контролю, кількість контрольних заходів, розподіл дисциплін по семестрах, потоках студентів, зміни та доповнення згідно чинного порядку. Робочий навчальний план ЛугДМУ складається навчальним відділом університету, погоджується з проректором з навчальної роботи та затверджується ректором університету.

Експериментальний навчальний план складено з розрахунку 6 років навчання, або 360 кредитів ECTS. Один навчальний рік триває 40 тижнів і включає 60 кредитів (1 тиждень – 1,5 кредити ECTS), 1 кредит ECTS становить 30 академічних годин. Навчальний рік має 1800 академічних годин. Загальне навчальне навантаження включає час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів. Навчальний рік розділено на 2 семестри по 20 тижнів кожний. Тижневе аудиторне навантаження становить в середньому 27 навчальних годин для студента. Обсяг самостійної роботи складає в середньому 40% від загального.

Експериментальний навчальний план включає два етапи додипломної підготовки лікаря: доклінічний і клінічний. Структура навчального плану є предметно-інтегрованою і зорієнтована на дотримання логічної послідовності викладання дисциплін, які складають відповідні цикли підготовки: гуманітарної та соціально-економічної, природничонаукової та професійної.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов‘язкових навчальних занять. Самостійна робота студента засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, лабораторіях, комп‘ютерних класах, а також у домашніх умовах.

Назви та обсяги вивчення гуманітарних та соціально-економічних дисциплін регламентовані МОН України, але перелік їх зменшено за рахунок тих, що вивчають в середній школі (історія України, правознавство, українська і зарубіжна культура), а також ділової української мови, яка вивчається протягом 6 років під час професійного навчання. Ряд дисциплін є розділами інших дисциплін: релігієзнавство входить до складу дисципліни філософія; основи економічних теорій – соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров‘я; основи права – до складу дисципліни судова медицина, медичне законодавство; соціологія – до складу дисципліни соціологія та медична соціологія.

Перелік та назви дисциплін експериментального навчального плану базується на ОПП підготовки фахівця за напрямом “медицина” і приведені у відповідність до їх назв у навчальних планах медичних факультетів та медичних університетів Європи. Дисципліна топографічна анатомія та оперативна хірургія включена до складу загальної хірургії, хірургії. Дисципліна ендокринологія включена до складу дисципліни внутрішня медицина.

Змінено принципи викладання та назви факультетських і госпітальних клінічних дисциплін на такі: внутрішня медицина, хірургія, педіатрія. Ці дисципліни структуровані на змістові модулі, які вивчаються шляхом ротації модулів (блоку змістових модулів) на 4-5 курсах:

Виробнича практика входить до 360 кредитів і проводиться впродовж навчального року:

- з догляду за хворими – на 2 курсі ;

- сестринська практика – на 3 курсі ;

- професійна клінічна практична підготовка на 4-6 курсах здійснюється відповідно до вимог ОКХ під час вивчення клінічних та гігієнічних дисциплін.

Розклад навчальних занять проводиться на 1-3 курсах - за стрічковим “поточним” методом, на 4-6 курсах – за модульно-цикловим принципом шляхом ротації модулів.

Державна атестація випускників є важливим етапом підготовки фахівців та включає стандартизований тестовий та практично-орієнтований державні іспити.

Стандартизований тестовий державний іспит складається з двох тестових екзаменів - “Крок 1” і “Крок 2”. Тестовий екзамен “Крок 1” є інтегрованим екзаменом, який проводиться після 3 курсу і вимірює показники якості фахової компетентності базової вищої освіти. Тестовий екзамен “Крок 2” є складовою державної атестації випускників вищих медичних навчальних закладів і вимірює показники якості фахової компетентності повної вищої медичної освіти.

Практично-орієнтований державний іспит проводиться у формі комплексного випускного іспиту і складається з двох частин: складання вмінь та практичних навичок біля ліжка хворого та складання практичних навичок на фантомах, муляжах, наочно-навчальних приладах тощо у спеціально обладнаних класах згідно вимог ОКХ.

Військова підготовка проводилась на 1-5 курсах за навчальними планами та програмами, затвердженими Міністерством оборони України, Міністерством охорони здоров‘я України, Міністерством освіти та науки України. Внесено зміни до Закону України від 04.04.2006 р. «Про військовий обов’язок і військову службу», де визначено, що військова підготовка студентів вищих навчальних закладів України ІІІ-ІУ рівнів акредитації за програмою офіцерів запасу проводитиметься на добровільних засадах. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. №1025 «Про заходи щодо оптимізації мережі військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів» до 30.10 2010 р. ліквідуються кафедри медицини катастроф та військової медицини в усіх ВМНЗ України окрім трьох (Тернопільській ДМУ, Запорізькій ДМУ, Харківській ДМУ).

Графік навчального процесу в ЛугДМУ визначає терміни та розподіл за календарем початку та кінця семестрів. Складає графік завідуюча навчальним відділом університету, погоджує з ректором та проректором з навчальної роботи й затверджується на засіданні Вченої ради. Графіком передбачено додатковий термін для завершення вивчення окремих дисциплін (перескладання модулів, підвищення оцінки з дисципліни тощо) – 2 тижні після закінчення семестру.

3.2. Робоча навчальна програма дисципліни.

Навчальна програма дисципліни структурується на модулі, які одночасно реалізуються всіма видами навчального процесу на:

• лекціях,

• практичних заняттях,

• семінарських заняттях,

• під час практики,

• під час самостійної роботи студентів (СРС)

• під час контролю

До початку занять згідно графіка навчального процесу кафедри складають та затверджують (циклова предметна комісія, проректор з навчальної роботи) робочу навчальну програму дисципліни, що розробляється на основі типової навчальної програми, затвердженої МОЗ України.

Вчена рада ЛугДМУ може затвердити зміни, які вносять кафедри до розподілу годин між дисциплінами в межах 15% загальної кількості годин. При цьому повинно бути забезпечене засвоєння всіх навчальних дисциплін в обсязі, передбаченому типовими навчальними програмами цих дисциплін. Пропозиції кафедр з цього питання розглядаються на засіданні ЦМК ЛугДМУ.

Робоча навчальна програма дисципліни складається у відповідності з галузевими державними стандартами - освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців (Наказ МОЗ України №239 від 16.04.2003 р.).

Робоча навчальна програма дисципліни повинна містити такі обов‘язкові і рекомендовані складові:

Обов’язкові складові

1. Навчальний план з дисципліни – розподіл аудиторних і позааудиторних годин за заліковими кредитами (модулями) і змістовими модулями.

2. Мета та завдання дисципліни.

3. Структура кожного залікового кредиту (модулю) з визначенням змістових модулів, кількості тем і годин по всіх видах аудиторних занять і самостійної роботи студентів.

4. Тематичні плани всіх видів аудиторних занять і самостійної роботи студентів.

5. Перелік індивідуальних завдань, що призначаються студентам на початку залікового модулю і виконуються протягом засвоєння модулю (до складання підсумкового модульного контролю).

6. Розподіл максимальної кількості балів по темах модулю, за виконання індивідуального завдання, а також шкала конвертації поточних 4-бальних оцінок у бали.

Примітки:

а) максимальна кількість балів, яку студент може набрати за поточну навчальну діяльність протягом одного модулю, становить 120 балів;

б) всі теми у межах одного модулю оцінюються однаковою кількістю балів;

в) теми різних модулів можуть оцінюватись неоднакової кількістю балів у залежності від кількості тем у модулі;

г) максимальна кількість балів за виконання індивідуального завдання протягом одного модулю не повинна перевищувати 15 балів.

7. Перелік засобів діагностики засвоєння навчального матеріалу по кожному заліковому кредиту (модулю) з визначенням кількості балів по кожному контрольному заходу.

Примітки:

а) засоби діагностики можуть включати індивідуальне усне опитування по теоретичних питаннях, письмову теоретичну роботу, рішення типових або ситуаційних задач, рішення тестових завдань І-ІІІ рівнів, оцінку якості виконання практичних умінь і навичок, інші індивідуальні завдання в залежності від специфіки дисципліни;

б) стандартизовані методи контролю повинні оцінювати теоретичну і практичну підготовку студента згідно вимог ОКХ і ОПП;

в) використання тестів формату МЛІ „Крок” при підсумковому модульному контролі є обов’язковим;

г) всі контрольні заходи проводяться у межах аудиторного часу, передбаченого структурою залікового кредиту (модулю);

д) максимальна кількість балів, яку студент може набрати при виконанні всіх завдань підсумкового модульного контролю, становить 80 балів.

8. Перелік практичних навичок, якими студент повинен оволодіти у відповідності до вимог ОКХ і ОПП.

9. Перелік програмних питань, що виносяться на підсумкові модульні контролі.

10. Перелік навчального обладнання, технічних засобів навчання.

11. Перелік джерел інформації (наводиться повний перелік обов’язкової та додаткової навчальної літератури, включаючи рекомендовані електронні ресурси).

12. Шкала конвертації балів за дисципліну у традиційну (національну) оцінку.

Обов’язкові складові, що наводяться у додатках до робочої навчальної програми дисципліни

1. Методичні розробки для викладачів щодо проведення всіх видів аудиторних занять за стандартною схемою з визначенням критеріїв оцінки (традиційної та у балах) по кожній темі.

Примітка:

Стандартизовані методи контролю і критерії оцінки можуть бути різними для різних тем практичних (лабораторних, семінарських) занять, але обов’язковими для виконання всіма викладачами і студентами при вивченні однієї теми.

2. Методичні рекомендації для студентів щодо засвоєння всіх тем аудиторних занять згідно з рекомендаціями ЦМК з ВМО МОЗ України “Розробка методичних вказівок для студентів ВМНЗ відповідно до сучасних державних стандартів та принципів Болонського процесу” (2005) з визначенням критеріїв оцінки (традиційної та у балах) по кожній темі.

3. Методичні вказівки для студентів по всіх темах позааудиторної самостійної роботи.

4. Текстовий та ілюстративний матеріал лекцій.

5. Тести формату МЛІ „Крок” - повна база, розподілена за модулями.

Рекомендовані складові

1. Джерела додаткової навчальної літератури, включаючи рекомендовані електронні ресурси.

2. Посилання до веб-сайту кафедри.

3. Методичні рекомендації щодо підготовки рефератів, проведення фрагментів наукових досліджень тощо.

4. Нормативна та інша документація міністерств, відомств, установ щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

3.3. Індивідуальний навчальний план студента.

Складання індивідуального навчального плану студента ЛугДМУ здійснюється на підставі робочого навчального плану ЛугДМУ на певний навчальний рік за напрямом підготовки і містить усі нормативні та обрані студентом вибіркові дисципліни.

Сукупність нормативних дисциплін згідно вимог галузевого державного стандарту визначає нормативну (обов‘язкову) складову індивідуального навчального плану студента, а також доповнюється вибірковим блоком дисциплін згідно з експериментальним навчальним планом, який затверджено МОН та МОЗ України. Вибірковим блоком, що задовольняє запит студента та надає додаткової компетенції з дисциплін на 1 курсі, є курси за вибором, які наводяться в навчальному плані. Для опанування цими блоками студенти різних академічних груп об‘єднуються в потоки. Наявність блоку дисциплін за вибором студента надає можливість накопичення (акумулювання) кредитів.

Індивідуальний навчальний план студента з напряму підготовки затверджується деканом факультету. Реалізація студентом навчального плану здійснюється за графіком навчального процесу.

4. Контрольні заходи

Контрольними заходами оцінки якості засвоєння теоретичного матеріалу, вмінь та практичних навичок при організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є поточний контроль і підсумковий модульний контроль.

4.1. Поточний контроль.

Організація поточного контролю.

1. Поточний контроль якості засвоєння теоретичних знань, вмінь та практичних навичок здійснюється під час практичних, лабораторних та семінарських занять.

2. Зміст та обсяг матеріалу, якість засвоєння якого підлягає оцінюванню, а також засоби контролю та критерії оцінювання визначаються кафедрою у робочій навчальній програмі дисципліни та доводяться до відома студентів до початку навчання.

3. Поточний контроль якості засвоєння теоретичних знань, вмінь та практичних навичок здійснюється з використанням стандартизованих методів контролю. Стандартизовані методи контролю, за визначенням кафедри, можуть включати: а) індивідуальне усне опитування по теоретичних питаннях, передбачених програмою; б) письмову теоретичну роботу згідно програми; в) рішення типових або ситуаційних задач; г) рішення тестових завдань І-ІІІ рівнів; д) оцінку якості виконання практичних умінь і навичок; е) інші індивідуальні завдання в залежності від специфіки дисципліни.

4. Перелік стандартизованих індивідуальних завдань для кожного практичного (семінарського) заняття наводиться у робочій навчальній програмі і доводиться до відома студентів до початку заняття. Стандартизовані методи контролю регламентуються кафедрою і можуть бути різними для різних тем практичних (семінарських) занять, але обов’язковими для виконання всіма викладачами і студентами при вивченні однієї теми.

5. На практичному (лабораторному) занятті оцінюються:

а) Ступень теоретичної і практичної підготовки студентів, що досягнутий під час самостійної роботи студента у позааудиторний час;

б) всі види навчальної діяльності студента протягом заняття.

4. На семінарському занятті оцінюються

а) Ступень теоретичної підготовки студентів, досягнута під час самостійної роботи студента у позааудиторний час;

б) всі види навчальної діяльності студента протягом заняття.

5. Оцінка успішності студента за заняття є інтегрованою (всі види роботи до заняття і протягом заняття) та виставляється за критеріями, які визначаються кафедрою у робочій навчальній програмі і доводяться до відома студентів до початку заняття. Оцінювання виконання індивідуальних завдань здійснюється викладачем протягом практичного заняття і (або) після його завершення.

6. За результатами вивчення однієї теми викладач виставляє одну оцінку за традиційною 4-бальною шкалою.

7. Викладач обов’язково оцінює успішність кожного студента на кожному практичному (лабораторному, семінарському) занятті.

8. Оцінка обов’язково виставляється викладачем у „Журнал обліку відвідувань та успішності студентів” (форма ЕН-1) а також у „Відомість обліку успішності і відвідування занять студентами” (форма ЕН-5) протягом практичного заняття або після перевірки індивідуальних завдань (після заняття, але не пізніше, як до наступного заняття).

9. Конвертація поточної оцінки за традиційною 4-бальною шкалою у багатобальну (максимум 120 балів) не проводиться.

9. Інформація про пропуски студентами навчальних занять, а також інформація про стан успішність студентів на кафедрі протягом місяця подається в деканат до третього числа наступного місяця за затвердженою навчальним відділом формою. Достовірність інформації підтверджує завідувач кафедри особистим підписом.

Перескладання оцінки поточного контролю.

1. Студент має право перескладати лише поточну оцінку „2” (0 балів). Поточні оцінки „3” або „4” не перескладаються.

2. Студент зобов’язаний перескладати „2”, якщо конвертована сума балів поточної успішності не досягає мінімальної для допуску до підсумкового модульного контролю (72 бали).

3. Студент не зобов’язаний, але має право, перескладати поточну „2” у тому випадку, якщо конвертована сума балів поточної успішності у межах модулю перевищує мінімальну для допуску до підсумкового модульного контролю.

4. Стандартизований перелік завдань для перескладання „2” регламентується робочою навчальною програмою для відповідної теми заняття.

5. Перескладання здійснюється викладачу-консультанту, призначеному завідувачем кафедри виключно у позааудиторний час за графіком консультацій, регламентованим завідувачем кафедри.

6. Кількість перескладань поточної „2” не обмежена.

7. Студент має право перескладати поточні „2” протягом всього періоду вивчення дисципліни, але не пізніше додаткового терміну, регламентованого навчальним відділом.

8. Протягом однієї консультації студент може перескладати лише одну поточну „2”.

9. Перескладання поточної оцінки „2” до дати відповідного підсумкового модульного контролю здійснюється без дозволу деканату, а після цієї дати виключно з дозволу деканату.

10. Один дозвіл деканату на перескладання поточної оцінки „2” видається на одно або декілька перескладань, що є необхідними для досягнення мінімальної для допуску до підсумкового модульного контролю конвертованої суми балів поточної успішності (72 бали). Після останнього необхідного перескладання викладач заповнює та передає до деканату відривний талон, де робить запис про наявність допуску до підсумкового модульного контролю.

11. Результат перескладання поточної „2” виставляється викладачем-консультантом у журналі консультацій (відпрацювань) і ведучим викладачем (наступного дня) – у „Журнал обліку відвідувань та успішності студентів” (форма ЕН-1).

4.2. Підсумковий модульний контроль.

1. Підсумковий модульний контроль здійснюється на останньому занятті залікового модулю.

2. Обсяг матеріалу і критерії оцінювання підсумкового модульного контролю визначаються кафедрою у робочій навчальній програмі і доводяться до відома студентів до початку навчання.

3. Стандартизовані методи контролю, що визначаються кафедрою, обов’язково повинні оцінювати теоретичну і практичну підготовку студента згідно вимог робочої програми. Використання тестів формату інтегрованого ліцензійного іспиту „Крок” є обов’язковим при підсумковому модульному контролі.

4. Перед проведенням підсумкового модульного контролю відповідальний співробітник кафедри отримує в деканаті під свій особистий підпис „Відомість успішності студентів з дисципліни” (форма ЕН-3).

5. Викладач, який проводить підсумковий модульний контроль, призначається завідувачем кафедрою і затверджується у відповідному графіку.

6. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, що відвідали всі заняття (або відпрацювали пропущені заняття у встановленому порядку) і набрали конвертовану суму балів, не меншу за мінімальну, визначену у робочій навчальній програмі.

7.Якщо дисципліна завершується заліком, то залік отримають тільки ті студенти, що відвідали всі заняття (або відпрацювали пропущені заняття у встановленому порядку) і набрали конвертовану суму балів, не меншу за мінімальну, визначену у робочій навчальній програмі.

8. Мінімальна конвертована сума балів поточної успішності для всіх модулів всіх дисциплін всіх кафедр ЛугДМУ є єдиною і складає 72 бали.

9. Конвертація оцінки за традиційною 4-бальною шкалою у багатобальну (максимум 120 балів) конвертовану сумарну оцінку поточної успішності за модуль проводиться лише після поточного заняття, яке передує підсумковому модульному контролю. Конвертація проводиться за наступним алгоритмом:

а) підраховується середня оцінка студента за традиційною 4-бальною шкалою, отримана протягом поточних занять, що належать до даного модулю (з точністю до сотих балу).

б) Для одержання конвертованої багатобальної сумарної оцінку поточної успішності за модуль середня оцінка, отримана за традиційною 4-бальною шкалою, помножується на коефіцієнт 24. Винятком є випадок, коли середня за традиційною 4-бальною шкалою оцінка становить 2 бали. В цьому разі студент отримує 0 балів за багатобальною шкалою.

Таблиця переводу середнього балу поточної успішності за традиційною 4-бальною шкалою у сумарну оцінку поточної успішності за модуль

за кредитно-модульною системою

10. Результат підсумкового модульного контролю оцінюється у балах (традиційна 4-бальна оцінка не виставляється). Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю складає 80 балів. Мінімальна кількість балів підсумкового модульного контролю, при якій контроль вважається складеним складає 50 балів

11. Всі контрольні заходи проводяться у межах аудиторного часу, передбаченого структурою залікового кредиту (модулю); оцінювання виконання завдань підсумкового модульного контролю здійснюється протягом контрольного заняття і (або) після його завершення.

12. Викладач, що проводив підсумковий модульний контроль, розраховує і виставляє кількість балів у „Журнал обліку відвідувань та успішності студентів” (форма ЕН-1) не пізніше, як у наступний день, закріплює особистим підписом.

13. Викладач, який веде групу, протягом наступного дня після складання підсумкового модульного контролю, розраховує загальну кількість балів за модуль:

а) сума балів поточної успішності;

б) бали за індивідуальне завдання;

в) бали підсумкового модульного контролю.

Максимальна кількість балів за модуль складає 200 балів.

14. Викладач, який веде групу, протягом наступного дня після складання підсумкового модульного контролю, виставляє бали за модуль у „Журналі обліку відвідувань та успішності студентів” (форма ЕН-1) і заповнює відповідні графи „Журналу обліку успішності студентів з дисципліни” (форма ЕН-2).

15. Викладач, який веде групу, протягом наступного дня після складання підсумкового модульного контролю, виставляє бали за модуль у „Відомість успішності студентів з дисципліни” (форма ЕН-3), яку передає до деканату того ж дня.

16. Інформацію про тих студентів, яким не зарахований підсумковий модульний контроль, з точним зазначенням причини не зарахування також вноситься до „Відомість успішності студентів з дисципліни”. Причини не зарахування можуть бути такі:

а) студент не набрав мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і не допущений до підсумкового модульного контролю;

б) студент складав підсумковий модульний контроль, але набрав на ньому менше 50 балів;

в) студент має невідпрацьовані пропуски занять і (або) лекцій;

г) студент не з’явився на підсумковий модульний контроль.

Перескладання підсумкового модульного контролю.

1. Перескладання підсумкового модульного контролю проводиться не більше 2 разів.

2. Дозвіл на перескладання підсумкового модульного контролю надається деканатом у формі „Відомість успішності студентів з дисципліни” (форма У-5.07), яку відповідальний співробітник кафедри отримує в деканаті під свій особистий підпис.

2. Перше перескладання кожного підсумкового модульного контролю проводиться викладачу (доценту або професору кафедри), який призначається завідувачем кафедри у термін не більше 4 тижнів після первинного складання за планом (дата перескладання визначається за домовленістю кафедри та відповідного деканату), або в додатковий термін після закінчення регулярних занять згідно графіку, визначеного навчальним відділом.

3. Перескладання в перші 4 тижні після первинного складання за планом проводиться у складі збірної групи під час консультації, передбаченої графіком.

4. Повторне (друге) перескладання підсумкового модульного контролю (або контролів, якщо їх декілька) проводиться комісії, призначеної наказом ректора, тільки у додатковий термін після завершення вивчення дисципліни згідно графіку, визначеного навчальним відділом. Перескладання проводиться у складі збірної групи.

4.3. Оцінка з дисципліни.

1. Оцінка з дисципліни виставляється за традиційною (національною) 4-бальною шкалою на основі середньої кількості балів за всі модулі, що передбачені програмою дисципліни. Відповідність традиційної оцінки (2, 3, 4, 5) певній кількості балів визначається у робочій навчальній програмі.

2. Шкала переводу середньої кількості балів за всі модулі, що передбачені програмою дисципліни у традиційну оцінку за 4-бальною шкалою дисциплін та для всіх кафедр ЛугДМУ є єдиною.

3. Оцінка з дисципліни не виводиться (не конвертується) з оцінки ECTS.

4. Оцінка з дисципліни виставляється студенту не пізніше ніж у наступний день після останнього підсумкового модульного контролю після необхідних розрахунків (без оцінки ECTS).

Викладач, який веде групу, протягом наступного дня після складання останнього підсумкового модульного контролю з дисципліни вносить оцінку з дисципліни у „Журналі обліку відвідувань та успішності студентів” (форма ЕН-1), у „Журнал обліку успішності студентів з дисципліни” (форма ЕН-2) і у „Відомість успішності студентів з дисципліни” (форма ЕН-3).

Таблиця переводу середньої кількості балів за всі модулі, що передбачені програмою дисципліни у традиційну оцінку за 4-бальною шкалою

5. „Відомість успішності студентів з дисципліни” (форма ЕН-3) після заповнення викладачем підписується завідувачем кафедри і подається до деканату не пізніше ніж у наступний день після останнього модульного контролю.

6. Позитивна оцінка виставляється лише у тому разі, якщо студент має всі зараховані модулі.

7. На основі даних „Відомість успішності студентів з дисципліни” (форма ЕН-3) деканат дає дозвіл на перескладання підсумкового модульного контролю надається деканатом у формі „Відомість успішності студентів з дисципліни” (форма У-5.07).

8. У разі, якщо студент не пересклав хоча б один підсумковий модульний контроль, він одержує за дисципліну традиційну оцінку „2” і оцінку ECTS „F”, що є підставою для відрахування.

9. За дозволом ректора (проректора з навчальної роботи) окремим студентам додатковий термін складання (перескладання) підсумкових модульних контролів може бути подовжено.

10. Студент, який протягом вивчення дисципліни успішно склав всі підсумкові модульні контролі, має право підвищити оцінку за традиційною 4-бальною шкалою та оцінку ECTS з дисципліни виключно за дозволом ректора або проректора з навчальної роботи (не більше 3 разів за весь період навчання). Перескладання щодо підвищення оцінки з дисципліни відбувається комісії у додатковий термін (за розкладом навчального відділ) по матеріалу всієї дисципліни, а не окремого модулю.

4.4. Оцінка ECTS.

1. Оцінка ECTS визначається після ранжування всіх студентів (тобто студентів всіх груп і потоків, що навчалися з дисципліни), які успішно засвоїли дисципліну, по закінченню додаткового терміну, регламентованого навчальним відділом ЛугДМУ. Ранжування проводиться на кафедрах; визначення оцінки ECTS здійснюється таким чином:

2. Оцінка ECTS не конвертується у традиційну оцінку.

3. Оцінка ECTS не змінює традиційну оцінку, отриману до ранжування.

4. Оцінка ECTS, що визначена після ранжування, виставляється у відповідні форми звітних документів: у „Журнал обліку відвідувань та успішності студентів” (форма ЕН-1), у „Журнал обліку успішності студентів з дисципліни” (форма ЕН-2) відповідальним співробітником кафедри в останній день додаткового терміну, контролюється і затверджується завідувачем кафедри.

5. Відповідальним співробітником кафедри в останній день додаткового терміну складається „Протокол ранжування студентів з дисципліни”.

6. До деканату в останній день додаткового терміну подається інформація про результати ранжування з оцінками ECTS по всім студентам у вигляді „Протоколу ранжування студентів з дисципліни”, за підписом завідувача кафедри.

7. Якщо за дозволом ректора (проректора з навчальної роботи) окремим студентам додатковий термін складання (перескладання) підсумкових модульних контролів подовжено в останній день цього подовженого терміну відповідальним співробітником кафедри складається „Протокол остаточного ранжування студентів з дисципліни”, який за підписом завідувача кафедри передається в деканат того ж дня.

8. Оцінка ECTS, що визначена після ранжування, виставляється у „Відомість успішності студентів з дисципліни” (форма ЕН-3) відповідальним співробітником деканату.

9. У разі, якщо студент не пересклав хоча б один не зарахований підсумковий модульний контроль, він одержує за дисципліну традиційну оцінку „2” і оцінку ECTS „F”, що є підставою для відрахування (згідно наказу МОН України №161 від 23.11.93 р.).

4.5. Ліквідація академічної заборгованості.

Ліквідація академічної заборгованості здійснюється у терміни та процедурою, що визначаються вимогами Положення про навчальний процес та ЛугДМУ. Відпрацювання пропущених занять дозволяється виключно за дозволом деканату, що оформлюється відповідним документом, який є підставою для проведення відпрацювань на кафедрі.

5. Переведення, відрахування, поновлення та переривання навчання студентів

Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у “Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”, затвердженого наказом МОН України № 245 від 15.07.96 р.

6. Стипендіальне забезпечення

Стипендіальне забезпечення здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального плану відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.04 р. №882 на основі традиційної 4-бальної оцінки з дисциплін за даними „Відомості успішності студентів з дисципліни” (форма ЕН-3).

7. Учасники кредитно-модульної системи організації навчального процесу

7.1. Декан факультету:

1) використовує результати підсумкових модульних контролів та оцінку з дисципліни для адміністративних заходів відповідно до чинного законодавства щодо стипендіального забезпечення, переведення, відрахування та поновлення студентів;

2) визначає умови ліквідації академічної заборгованості студентів;

3) забезпечує вчасне надання документації, необхідної для організації навчання студентів, на кафедри і до навчального відділу ЛугДМУ

4) контролює належне ведення обліково-звітної документації в деканаті і на кафедрах.

7.2. Завідувач кафедри:

1) призначає співробітника кафедри, відповідального за організаційно-методичне забезпечення кредитно-модульної системи на кафедрі, з внесенням змін до його педагогічного навантаження;

2) забезпечує складання робочої навчальної програми дисципліни у відповідності до п.3.2. даного „Положення”;

3) забезпечує умови для самостійної роботи студентів у позааудиторний час (графік проведення, викладач-консультант, матеріально-технічне супроводження) у відповідності з розкладом навчального відділу ЛугДМУ;

4) контролює належне ведення обліково-звітної документації;

5) контролює об‘єктивність всіх контрольних заходів;

6) призначає викладачів для проведення підсумкових модульних контролів, визначає персональний склад комісій для всіх видів перескладання або підвищення оцінок з дисципліни;

7) аналізує та розглядає на засіданнях кафедри результати навчання студентів на кафедрі і визначає відповідні заходи щодо його удосконалення;

8) несе персональну відповідальність за неухильне виконання даного „Положення”.

7.3. Відповідальний за організаційно-методичне забезпечення кредитно-модульної системи на кафедрі:

1) проводить інформаційне та науково-методичне забезпечення навчального процесу на кафедрі в умовах кредитно-модульної системи навчання;

2) проводить інструктаж всіх викладачів кафедри: а) з методики проведення всіх видів занять; б) методики всіх видів оцінювання успішності студентів; в) методики ведення обліково-звітної документації; г) методики перескладань оцінок різних видів оцінювання.

3) забезпечує інформування всіх студентів (стендова інформація, електронні і (або) роздруковані матеріали) про вимоги робочої навчальної програми дисципліни до початку навчання на кафедрі (інформаційний пакет).

Примітка: інформаційний пакет для студента включає навчальний план з дисципліни, мету та завдання дисципліни, структуру модулів, тематичні плани всіх видів аудиторних занять і самостійної роботи, перелік індивідуальних завдань, розподіл балів по темах й індивідуальних завданнях, переліки контрольних заходів, практичних вмінь та навичок, програмних питань, джерела інформації, шкалу конвертації балів в оцінку. Інформація для інформаційного пакета надається в інформаційно-аналітичний відділ наприкінці навчального року з планами на наступний навчальний рік (якщо є якісь зміни).

Відповідальний за надання інформації для інформаційного пакета студента – завідувач кафедри.

7.4. Викладач:

1) доводить до відома студентів інформацію про технологію кредитно-модульної системи навчання на кафедрі згідно вимог робочої навчальної програми дисципліни;

2) на першому занятті надає старості групи (підгрупи) інформаційний пакет, передбачений робочою навчальною програмою, у паперовому або електронному варіанті;

3) чітко дотримується стандартів проведення занять і оцінювання поточної успішності згідно вимог робочої навчальної програми;

4) своєчасно і ретельно оформлює обов’язкову навчальну документацію;

5) своєчасно інформує студентів про результати поточних і підсумкових контрольних заходів;

6) відповідає за рівень підготовки студентів до інтегрованих іспитів «КРОК-1» та «КРОК-2».

7.5. Студент:

1) відвідує всі види аудиторних навчальних занять;

2) забезпечує необхідний рівень якості засвоєння програми підготовки;

3) проходить контрольні заходи у визначені терміни;

4) своєчасно ліквідує академічну заборгованість.

8. Очікувані наслідки впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу

В контексті підвищення якості підготовки та конкурентоспроможності фахівців як мети впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу згідно вимог Болонської декларації очікується:

- удосконалення планування навчального процесу;

- оптимізація організації навчального процесу;

- підвищення рівня організації контрольних заходів;

- розширення виконавчого етапу пізнавальної діяльності студентів завдяки збільшенню кількості та змістовності контрольних заходів;

- стимулювання студентів до систематичного навчання через поточну систему оцінювання ступеня засвоєння навчального матеріалу та запровадження підсумкового модульного контролю без організації екзаменаційних сесій;

- усунення випадковості результатів діагностики засвоєння дисципліни за рахунок всебічності контролю та підвищенню його об’єктивності;

- створення умов для трансферу навчальних дисциплін та окремих модулів завдяки уніфікації нормативної частини в межах напряму підготовки або галузі знань;

- можливість накопичення залікових кредитів через зарахування вибіркової частини попереднього навчання в будь-якому ВМНЗ;

- комплексність діагностики засвоєння дисципліни завдяки диференційованому оцінюванню всіх видів навчальної діяльності студента.

9. Порядок внесення змін та доповнень до “Положення”

1. “Положення” запроваджується в дію з моменту затвердження наказом ректора.

2. Зміни та доповнення до “Положення” розробляються на підставі аналізу результатів навчання та нових нормативних документів від МОН і МОЗ України.

3. Зміни та доповнення розглядаються Вченою радою ЛугДМУ за поданням проректора з навчальної роботи та затверджуються наказом ректора.

Додаток 1

Інструкція щодо ведення обліково-залікової документації на кафедрах ЛугДМУ, при проведенні занять за кредитно-модульною системою організації навчального процесу.

Обов’язковими обліково-заліковими документами на кафедрі, заповнення яких має особливості у зв’язку з переходом на ведення занять згідно положень Болонського процесу, є головний (академічний) журнал кафедри (Журнал обліку успішності студентів з дисципліни (форма №ЕН -2), Журнал обліку відвідувань та успішності студентів (форма №ЕН-1). Крім того, особливості заповнення мають залікова книжка студента, відомість успішності студентів. Додатковим документом є індивідуальний план студента.

1. Особливості заповнення головного (академічного) журналу кафедри.

Призначений для реєстрації результатів підсумкових модульних контролів і оцінки з дисципліни. Включає розділи: особовий склад групи, номер залікової книжки студента, модулі з дисципліни і отримані студентом бали з кожного з них, оцінку з дисципліни (у балах, ECTS, традиційна оцінка за чотирибальною шкалою), дату її отримання і підпис викладача. Заповнюється ведучим викладачем групи (підгрупи) після складання кожного модульного контролю у відповідності з даними журналу обліку відвідувань та успішності студентів (форма №ЕН-1). Після вивчення всіх модулів виставляється оцінка з дисципліни за вимогами даного „Положення”.

Зразок заповнення головний (академічний) журнал кафедри.

Коментарі до заповнення головного (академічного) журналу кафедри.

Суму балів за дисципліну отримують тільки ті студенти, які успішно склали всі модулі дисципліни (предмету). Ті студенти, які не склали успішно хоча б один модуль з дисципліни суму балів за дисципліну не отримують.

Іванов Іван Іванович склав всі модулі вчасно, успішно, з першого разу.

Сидорів Сидір Сидорович був допущений до складання підсумкового модульного контролю вчасно, але отримав недостатню кількість балів на підсумковому модульному контролі. За допуском деканату (додаткова відомість) він пересклав цей модуль успішно 30.10. 05. Наступні два модулі були складені успішно.

Петров Петро Петрович не був допущений до складання підсумкового модульного контролю вчасно через пропуски занять. Він відпрацював пропуски за допуском деканату, після чого був допущений деканатом (додаткова відомість) до складання підсумкового модульного контролю, який склав успішно 30.10.05. Наступні два модулі були складені успішно.

Федоров Федір Федорович не був допущений до складання підсумкового модульного контролю вчасно через недостатній бал поточної успішності. Він поліпшив бал за допуском деканату, після чого був допущений деканатом (додаткова відомість) до складання підсумкового модульного контролю, який склав успішно 30.10.05. Наступні два модулі були складені успішно.

Графа “За традиційною шкалою” заповнюється в кінці семестру для тих студентів певного курсу певного факультету, які в цьому семестрі завершили вивчення певної дисципліни та отримали загальну оцінку за дисципліну в балах. Перехід до цієї оцінки йде за спеціальною таблицею (табл.1).

Таблиця 1.

Таблиця переводу середньої кількості балів за всі модулі, що передбачені програмою дисципліни у традиційну оцінку за 4-бальною шкалою

Графа “За шкалою ECTS”, заповнюється в кінці семестру для тих студентів певного курсу певного факультету, які в цьому семестрі завершили вивчення певної дисципліни та отримали загальну оцінку за дисципліну в балах. Перехід до цієї оцінки йде за спеціальною таблицею (табл.2).

Таблиця 2.

Перехід з бальної оцінки на традиційну оцінку та на оцінку ECTS.

Контроль за належним веденням журналу здійснює завідувач кафедрою.

Журнал зберігається як документ суворої звітності.

Термін зберігання на кафедрі – постійно, по закінченню здається в архів.

2. Особливості заповнення Журналу обліку відвідувань та успішності студентів (форма №ЕН-1.

Призначений для первинного обліку факту проведення навчальних занять викладачем у групі (підгрупі) студентів на кафедрі, для виставлення отриманих оцінок, для відмітки про присутність або відсутність студентів на занятті. Журнал заповнюється викладачем, який проводить навчальне заняття, і підтверджується його підписом. Теми навчальних занять повинні відповідати тематично-календарному плану, передбаченому робочою навчальною програмою дисципліни. Викладач обов’язково оцінює успішність кожного студента на кожному занятті. Про присутність студента на занятті свідчить наявність оцінок у відповідних графах; відсутність на заняттях позначається у першій графі знаком „нб”.

Особливостями заповнення журналу груп є такі положення:

- За кожне поточне заняття кожний студент отримує оцінку за традиційною шкалою, а також оцінку в балах. Оцінка в балах є результатом переводу з традиційної оцінки за методикою, яка надана провідною кафедрою з цього предмету.

- Якщо за програмою модулю заплановано самостійну роботу, то бали за цю самостійну роботу заносяться в окрему графу після графи останньої теми модулю.

- Після останнього заняття модулю всі бали, отримані студентом на поточних заняттях та бали за самостійну роботу, сумуються. Сума записується в окрему графу.

- Після проведення підсумкового модульного контролю бали, що отримані за цей контроль, заносяться в окрему графу.

- Сума балів, що отримана за поточну успішність, самостійну роботу та підсумковий модульний контроль заноситься в окрему графу.

Сума балів поточної успішності та самостійної роботи не повинна бути більшою за 120. Бали підсумкового модульного контролю не повинні перевищувати 80. Загальна сума балів за модуль має бути не більше 200.

Примітка.

Студент Іванов Іван Іванович протягом першого модулю отримав поточні оцінки «5», середній бал поточної успішності 5,0. Тобто конвертований бал згідно «Таблиці переводу середнього балу поточної успішності за традиційною 4-бальною шкалою у сумарну конвертовану оцінку поточної успішності за модуль за кредитно-модульною системою» склав 120. Студент був допущений до складання підсумкового модульного контролю. Він з першого разу успішно склав підсумковий модульний контроль на 80 балів. Таким чином цей студент має 200 балів за перший модуль. Аналогічна ситуація склалася і на другому модулі. Багатобальна оцінка за дисципліну склала середню за два модулі (кількість модулів у даному випадку), тобто 200 балів: (200+200):2=200. Згідно «Таблиці переводу середньої кількості балів за всі модулі, що передбачені програмою дисципліни у традиційну оцінку» за 4-бальною шкалою оцінка цього студенту за дисципліну за традиційною 4-бальною шкалою дорівнює «5». Оцінка ECTS виставляється після ранжування.

Студент Петров Петро Петрович отримав поточні оцінки «3», «2», «3», «2». Тобто його середній бал первинно склав 2,5, що є недостатнім для допуску до підсумкового модульного контролю (первинна конвертована оцінка згідно «Таблиці переводу середнього балу поточної успішності за традиційною 4-бальною шкалою у сумарну конвертовану оцінку поточної успішності за модуль за кредитно-модульною системою» – 60 балів). Тому він поліпшив поточні оцінки і отримав середній бал 3,0, що відповідає конвертованій оцінці 72 бали. Після цього він був допущений до складання підсумкового модульного контролю, але первинно не склав його (45 балів). Друге перескладання знов було неуспішним (45 балів), але останнє перескладання виявилося успішним (50 балів). Аналогічна ситуація склалася і на другому модулі. Багатобальна оцінка за дисципліну склала середню за два модулі (кількість модулів у даному випадку), тобто 122 балів: (122+122):2=122. Згідно «таблиці переводу середньої кількості балів за всі модулі, що передбачені програмою дисципліни у традиційну оцінку» за 4-бальною шкалою» оцінка цього студенту за дисципліну за традиційною 4-бальною шкалою дорівнює «3». Оцінка ECTS виставляється після ранжування.

Після останнього модулю в академічному журналі групи виставляються оцінки за дисципліну, а саме: сума балів за дисципліну, оцінка за традиційною шкалою, оцінка за шкалою ECTS.

Якщо дисципліна завершується заліком, то залік отримають тільки ті студенти, що відвідали всі заняття (або відпрацювали пропущені заняття у встановленому порядку) і набрали конвертовану суму балів, не меншу за мінімальну, визначену у робочій навчальній програмі. В журналі робиться тільки відмітка про залік.

Якщо студент поліпшував поточні оцінки то відповідні записи робляться в журналі. Поліпшення оцінок до дати завершення модулю може бути проведене без дозволу деканату, але за обов’язковим дозволом завідувача кафедрою. Поліпшення оцінки та перескладання підсумкового модульного контролю можливо тільки з дозволу деканату. Якщо студент перескладав оцінку підсумкового модульного контролю контроль, то відповідний запис робиться в додатковій відомості, в академічному журналі групи та в академічного кафедральному журналі.

Наявність журналу на занятті обов’язкова.

Контроль за належним веденням журналу здійснює завідувач кафедрою.

Термін зберігання на кафедрі – 5 років.

Зразок заповнення форми „Журнал обліку відвідувань та успішності студентів” (форма ЕН-1).

Зберегти зразок заповнення форми „Журнал обліку відвідувань та успішності студентів” (форма ЕН-1)

3. Особливості заповнення відомості успішності студентів з дисципліни.

Призначена для фіксації оцінок студентів з дисципліни. Підлягає обліку в деканатах факультетів. Відомість видається під розписку співробітнику кафедри перед проведенням модульного контролю. Повертається кафедрою в деканат не пізніше наступного дня після складання останнього модульного контролю і отримання оцінки з дисципліни. Список студентів, які внесені до відомості, підписує декан факультету. Відомість заповнюється на кафедрі ведучим викладачем групи (підгрупи). У відомість виставляються бали за всі модулі, передбачені програмою, середньозважена кількість балів і оцінка з дисципліни у відповідності з даними журналу обліку успішності студентів з дисципліни (форма №ЕН -2). Викладач скріплює оцінку своїм підписом в рядку проти прізвища студента. Проти прізвищ студентів, які не з’явились на останній модульний контроль, але повністю виконали вимоги навчального плану і навчальної програми з дисципліни, викладач виставляє позначку „не з’явився”. Проти прізвищ студентів, які не повністю виконали вимоги навчального плану і навчальної програми з дисципліни, викладач виставляє позначку „не допущений”.

Зразок заповнення відомості успішності студентів з дисципліни.

Коментарі до заповнення відомості успішності студентів з дисципліни.

Іванов Іван Іванович склав усі модулі вчасно, успішно, з першого разу.

Сидорів Сидір Сидорович був допущений до складання підсумкового модульного контролю 1 вчасно, але отримав недостатню кількість балів на підсумковому модульному контролі. За допуском деканату (додаткова відомість) він пересклав цей модуль успішно на 60/71 (130) балів. Наступні два модулі були складені успішно.

Петров Петро Петрович не був допущений до складання підсумкового модульного контролю 1 вчасно через пропуски занять. Він відпрацював пропуски за допуском деканату, після чого за допуском деканату (додаткова відомість) був допущений до складання підсумковому модульному контролю, який склав успішно на 62/70 (132) бали. Наступні два модулі були складені успішно.

Федоров Федір Федорович не був допущений до складання підсумкового модульного контролю 1 вчасно через недостатнійо бал поточної успішності. Він поліпшив бал за допуском деканату, після чого за допуском деканату (додаткова відомість) був допущений до складання підсумковому модульному контролю, який склав успішно на 59/70 (129) балів. Наступні два модулі були складені успішно.

Графа “За традиційною шкалою” заповнюється після складання останнього підсумкового модульного контролю з дисципліни. Перехід до цієї оцінки здійснюється за спеціальною таблицею (табл. 1).

Графа “За шкалою ECTS” заповнюється після того, як усі студенти курсу даного факультету завершили складання модулів та отримали загальну оцінку за предмет в балах. Перехід до цієї оцінки здійснюється за спеціальною таблицею (табл. 2).

Достовірність даних, наведених у відомості, засвідчує завідувач кафедри особистим підписом.

Контроль за належним оформленням відомості здійснює декан факультету.

Термін зберігання у деканаті – 5 років.

4. Особливості заповнення залікової книжки студента.

Наприкінці кожного семестру (у випадку циклу, якщо на протязі семестру цикли з даної дисципліни більше не передбачені розкладом) в заліковій книжці студента робиться відмітка “зараховано”. Відмітка “зараховано” робиться в частині залікової книжки “практичні заняття, СРС”).

В кінці семестру (циклу), який є останнім при вивченні предмету, в залікову книжку студента вноситься сума балів за дисципліну, оцінка за традиційною шкалою, оцінка за шкалою ECTS. Сума балів за дисципліну та оцінка за традиційною шкалою вноситься в день складання (перескладання) останнього підсумкового модульного контролю. Оцінка за шкалою ECTS вноситься після ранжування. Оцінки та сума балів вносяться у розділ залікової книжки “іспити, заліки”.

Зразок виставлення оцінки 4В172.

Викладач кафедри, який заповнює залікову книжку, вносить в графу тільки традиційну оцінку за 4-х бальною шкалою та суму балів за дисципліну. Таким чином, після внесення оцінки та суми балів викладачем, повинно залишитися вільне місце для внесення оцінки за шкалою ECTS (зразок 4__172).

Оцінка за шкалою ECTS вноситься відповідальним співробітником деканату з протоколу ранжування.

5. Особливості заповнення індивідуального плану студента.

Наприкінці кожного модулю до індивідуального плану студента вноситься сума балів за модуль. Наприкінці викладання предмету до індивідуального плану студента вноситься сума балів за дисципліну, максимальна сума балів за дисципліну, % відношення до максимальної суми балів, оцінка за традиційною шкалою, оцінка за шкалою ECTS. Сума балів за дисципліну, максимальна сума балів за дисципліну, оцінка за традиційною шкалою, % відношення до максимальної суми балів, вносяться в день складання останнього підсумкового модульного контролю. Оцінка за шкалою ECTS вносяться після ранжування за таблицею 2.

До індивідуального плану студента вносяться тільки результати успішного складання або перескладань поточних оцінок та підсумкових модульних контролів.

6. Журнал обліку відвідування лекцій студентами (форма №У-5.03).

Призначений для оперативної інформації щодо відвідування студентами лекцій на кафедрі. Заповнюється лектором з вказанням теми лекції, дати її проведення та персональної відсутності студентів. Наявність журналу на лекції обов’язкова.

Контроль за належним веденням журналу здійснює завідувач кафедрою.

Термін зберігання на кафедрі – 5 років.

7. Журнал обліку відпрацювань студентами пропущених навчальних занять (форма №У-5.04).

Призначений для оперативної інформації про результати відпрацювання пропущених навчальних занять студентами. Заповнюється черговим викладачем протягом відпрацювання у відповідності з графіком, затвердженим завідувачем кафедри. Скріплюється підписом викладача. Наявність журналу на відпрацюваннях обов’язкова.

Контроль за належним веденням журналу здійснює завідувач кафедрою.

Термін зберігання на кафедрі – 5 років.

8. Інформація про пропуски навчальних занять на кафедрі (форма №У-5.12).

Призначена для інформування деканату про пропуски студентами всіх видів навчальних занять на кафедрі. Подається в деканат до третього числа наступного місяця. Достовірність інформації підтверджує завідувач кафедри особистим підписом.

Контроль за належним оформленням інформації здійснює декан факультету.

Термін зберігання у деканаті – 1 рік.

9. Відомість обліку успішності і відвідування занять студентами (форма №ЕН-5).

Призначена для обліку успішності та відвідування занять студентами у відповідності з розкладом аудиторних занять. Відомість включає прізвище та ініціали студентів групи, назви навчальних дисциплін, дні тижня, дати і форми занять. Заповнюється старостою підгрупи під час заняття. Відсутність студента на занятті позначається знаком „нб”. У відомості можуть бути виставлені оцінки поточної успішності присутніх студентів. Відповідність виставлених оцінок і позначень про відсутніх студентів у відомості і журналі обліку відвідувань та успішності студентів (форма №ЕН-1) викладач підтверджує своїм підписом у відомості після закінчення заняття. Староста отримує відомість у деканаті (під розписку) в четвер-п’ятницю попереднього тижня; здає відомість до деканату (під розписку) у понеділок після її закінчення.

Наявність відомості на кожному навчальному занятті є обов’язковою.

Контроль за належним оформленням відомості здійснює відповідальний співробітник деканату.

Термін зберігання в деканаті – 5 років.

Виконавці:

Проректор з навчальної роботи професор В.В.Сімрок

Декан 1 медичного факультету за спеціальністю «лікувальна справа» професор С.М.Смірнов