12 березня 2011 року в актовому залі Луганського державного медичного університету відбулась урочиста подія, яка була присвячена святкуванню 54-ї річниці незалежності Гани. Для цього була проведена велика робота. Ще у травні 2010 року під час першої робочої наради кафедри внутрішньої медицини з ендокринологією та активу земляцтва студентів Гани завідуючий кафедрою, д.мед.н. Пінський Л.Л. запропонував проведення заходу щодо урочистого святкування Дня Незалежності Гани. Ганські студенти з радістю підхопили цю ідею. Організаційний комітет за участю куратора земляцтва асистента кафедри Кулагіної Г.О. намітив основні пункти заходу, у тому числі - запрошення представників державної влади Гани – посла, консула, інших представників Республіки Гана - для святкування 54-ї річниці Незалежності.

Для ганців це особливе торжество. Тому що воно знаменує свободу. Свободу розвитку країни, свободу думок людей, свободу вибору народу.

У 1957 г. Золотий Берег (колишня назва країни) став першою з колоніальних територій Африки, що отримала незалежність. На пам'ять про могутню імперію Гана нову державу теж назвали Ганою. З тих пір День Незалежності, що відзначається 6 березня, є найулюбленішим святом ганців.

В цей день ганці згадують тяжкий шлях до свободи. Адже до моменту появи перших європейців на узбережжі Гвінейської затоки наприкінці 15-го століття на території Гани існували територіально-політичні формування, а населення займалось торговлею та хліборобством. Перших європейських торговців притягували золото, слонова кістка та прянощі, але незабаром ці товари відтіснила на другий план більш прибуткова торгівля рабами.

Колонізація Гани та її перетворення в базу работоргівлі всеафриканського масштабу почались у 1482 році, коли португальці збудували форт Сан-Жоржи д'Елміна. У 1637 р. форт захопили голландці. У XVIII віці на торговлі рабами наживались в основному голландскі та датські компанії. Коли всередині XIX століття британський уряд став заарештовувати кораблі з "живим товаром", з Гани пішли спочатку датчані (1850), потім голландці (1872). Таким чином, з 1896 року країна опинилась цілком під британським контролем.

Гана першою з країн Африки, які пережили вікову колонізацію європейцями, змогла добитися повної незалежності. Із дня звільнення Гани почався вихід європейських колонізаторів з африканського континенту. Таким довгим був шлях до свободи, через те святкування незалежності завжди проходить дуже радісно.

Цю радість можна було бачити на обличчях усіх ганців, які навчаються у Луганську, що зібрались в актовому залі. Вони привітно зустрічали численних гостей. Особливо приємним був приїзд почесних гостей із Москви та Києва. На урочистому заході були присутні: Посол Гани у Російській Федерації та країнах СНД д-р Сет Корантенг, Консультант Міністра пан Годвін Амоанзін Балетум, Перший Секретар – Голова Канцелярії пані Бааба Ефірім-Вільямс, Перший Секретар – Голова освіти пан Абдул-Баасіт Р. Інусан, Почесний Консул Гани в Україні д-р Алберт С.Л. Кітчер. З боку керівництва ДЗ «Луганський державний медичний університет» в святкуванні взяли участь проректор з науково-дослідніцької роботи професор Ю.Г. Пустовий, декан по роботі з іноземними студентами доцент В.І. Торопчін, завідуючий кафедрою внутрішньої медицини з ендокринологією д.мед.н. Л.Л. Пінський (ця кафедра є куратором земляцтва студентів Гани). Святкували День Незалежності Гани ганські студенти з багатьох міст України: Києва, Донецька, Тернополя, Черкас, Харкова, Івано-Франківська, Львова, Симферополя, Сум.

Ведучі програми, студент 6 курсу Аарон Агіекум та студентка 5 курсу Еммануелла Амоако, оголосили тему свята – «Дисципліна та старанна праця – передумова для національного розвитку» та про початок програми. За ганською традицією, прозвучала вступна молитва – християнська, мусульманська і традиційна для народів Африки (за релігією, яка існувала до того, як європейці привнесли християнство в Гану). Далі прозвучала «Привітальна, або довгоочікувана, пісня», яку чотири студенти виконали акапелла на чотирьох мовах, що найбільш розповсюджені у Гані – тві, еве, англійській та французькій. Ця ж група урочисто заспівала державний гімн Гани.

Свято почалось. Було багато теплих слів привітання, виступів з напутніми побажаннями, музики, танців. Чудовим був цей концерт! У ньому взяли участь не тільки ганські студенти. Першим номером був танець, виконаний групою «African United», - студентами з Гани, Камеруна та Кенії. Аплодисментами зустріли присутні «Ганський хор», що складається з ганських студентів, які навчаються у Луганську. Великих емоцій зазнав номер «Jama Performance» - виступ ансамблю барабанів і танцю представників племені “Ga”, що мешкають на узбережжі Атлантичного океану і часто є рибалками. Зазвичай такий танець-пісню вони виконують на березі моря.

Ганець Генри Aду-Гямфі приїхав на свято з Тернополю. Він привітав присутніх чудовим виконанням декількох українських національних пісень.

Adowa Танець – це танець людей із племені Ashante. Значення слова Adova цікаве само по собі. На мові народа Ashante воно є назвою для королевської антилопи, найрідшої та найменшої серед антилоп, розміром з домашню кішку або зайця. Ця крихітна тварина робить надзвичайно витончені рухи. Тому танцівниці в жанрі Adowa повинні імітувати ці рухи, показуючи манери цієї істоти. Те, що побачили глядачі, дійсно було витонченим і красивим.

Потім ганців привітали своїм національним танцем жителі Камеруна.

Jaguar Dance Group виконав національну ганську пісню «Скали». В цій пісні говориться про те, як важко зламати, зруйнувати скалу, скільки праці треба для цього. Це зрівнюється з тим, скільки неймовірних сил треба прикласти, щоб розбити єдність ганців. Пісня прославляє завзятість ганського народу в подоланні труднощів. Усі учасники були одягнені в національний ганській одяг Kente, племені Akans.

Дуже емоційно, з оплесками та музичним супроводом, зустріли присутні пісню-танець Adevu – рідний танець мешканців області Вольта в Гані. Це пісня воїна, яку співають мисливці, що полюють на диких істот. Воїни сильні, вони можуть спіймати дику тварину, таку, як лев, тигр або пітон, голими руками. Танцівники були одягнені в одяг, що надівають ці воїни для лісу.

Студенти з Індії теж були присутніми в залі. Свою пошану цьому заходу вони продемонстрували красивим танцем. Дівчата, що були одягнені дуже нарядно в національний одяг, намагались донести до глядачів красоту, мелодійність, витонченість індійського танцю. І бурні оплески глядачів були прекрасною нагородою за їх виступ!

Дуже сподобався гостям танець ганських дівчат до пісні Hiрlife. Hiрlife – це музикальний жанр, що народився в Гані у 1900-х роках, та через пару десятків років завоював своїх прихильників практично у всій Західній Африці, що розмовляє англійською. Особливістю цього музикального напрямку є звуки джазових рожків та багатьох гітар, які створюють дуже красиву мелодію.

Наприкінці чудового свята на сцену був винесений стіл, на якому був величезний торт! Але ж не звичайний торт – він був зроблений в кольорах ганського прапора. Червоний колір означає кров ганців, що боролись за свободу та незалежність Гани від Великої Британії. Жовтий – колір золота та мінеральних багатств країни. Зелений колір символізує багату природу. Чорна зірка означає єдність Африки. Всі почесні гості були запрошені на сцену до столу. Лідер земляцтва студентів Гани у Луганському державному медичному університеті Кпе Петіт Аменувеве звернувся до Посла Гани у Російській Федерації та країнах СНД д-ра Сет Корантенга з проханням урочисто розрізати цей кулінарний шедевр. І торт був розрізаний під гучні оплески спостерігачів та яскраві вогняні фонтани, що раптово спалахнули на рампі на здивування та радість усім присутнім!

Почесні гості та організатори заходу висловили багато добрих слів на адресу керівництва ДЗ «Луганський державний медичний університет» та особисто ректору університету професору В.К. Івченко за велику роботу зі студентами Гани та вагомий внесок у розвиток майбутнього цієї країни, в якій теперішні учні працюватимуть лікарями та організаторами охорони здоров’я.

За тривалу плідну роботу із студентами ганського земляцтва Посол Гани у Російській Федерації та країнах СНД д-р Сет Корантенг нагородив проректора з науково-дослідницької роботи професора Ю.Г. Пустового, декана по роботі з іноземними студентами доцента В.І. Торопчіна, завідуючого кафедрою внутрішньої медицини з ендокринологією д.мед.н. Л.Л. Пінського почесними дипломами та пам’ятними медалями республіки Гана.

Завідуючий кафедрою внутрішньої медицини з ендокринологією
д.мед.н. Л.Л. Пінський.

Куратор земляцтва студентів Гани,
асистент кафедри внутрішньої медицини з ендокринологією Г.О. Кулагіна