Поновлено 14.09.2011

Адреса деканату: кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1, Луганськ, 91045, Україна
Телефон: (0642) 63-02-33, 63-02-16, 63-02-20

Декан факультету: кандидат медичних наук, доцент Торопчин Василь Іванович

• Історія
• Структура
• Наші видатні випускники

Історія

Матеріально-технічна база та науковий потенціал вузу на початок 80-х років дозволили Мінвузу СРСР включити його до числа вищих навчальних закладів із правом підготовки спеціалістів країн світу, що розвиваються. 1983 рік в історії інституту був роком знаковим. Цього року, відповідно до наказів МОЗ СРСР та МОЗ України, в інституті розпочата підготовка іноземних студентів. Все треба було починати з нульової відмітки: створити належні побутові умови, організувати кафедру російської мови, внести зміни до навчальних планів з медико-біологічних дисциплін, враховуючи регіональну патологію, підготувати професорсько-викладацький склад та націлити на специфічну роботу з іноземними студентами, здійснити виконання нормативних актів паспортно-візового режиму, провести підготовку персоналу для роботи в земляцтва та багато іншого. Організаційно деканат по роботі з іноземними студентами був створений у 1983 р. У ньому, поряд з деканом доцентом Нєшковим М.С., були його заступники: перший заступник декана доцент Меженський П.С., заступник декана з виховної роботи Кулинич Ф.М., заступник декана по роботі з радянським інтерактивом Матвєєв Є.Т., заступник декана з побуту Тищенко А.М., а також технічний персонал.

Нєшков Микола Стефанович

Колектив інституту включався до нової, досі незнайомої йому роботи. Терміново йому треба було організувати роботу нового структурного підрозділу з багатовекторними функціональними обов’язками, з безпосереднім виходом на міські, обласні, республіканські та всесоюзні організації, представництва посольств країн-постачальників. На перший курс лікувального факультету набору 1983 року було зараховано 55 студентів із 16 країн, що розвиваються, 4 регіонів світу: Азії, Африки, Латинської Америки та Ближнього Сходу. Основна маса була направлена по лінії міждержавних зв’язків та Ради Суспільства Дружби. Їх направленню на навчання передувало річне навчання на підготовчих відділеннях різних вузів країни. Широка географія студентів потребувала постійної роботи над країнознавчою літературою. Знання історії країн та їх суспільно-політичного статусу дозволило бути на належному рівні, як під час співбесід зі студентами, так і під час зустрічей із представниками їх посольств.

Непомітно пройшли шість років важкої, емоційно насиченої, але разом із тим і цікавої роботи. До цього часу в інституті вже навчалися представники 43 країн світу, а їх кількість досягла 336. Така кількість студентів дала право інституту на введення посади проректора із зовнішніх зв’язків. У 1988 році проректором із зовнішніх зв’язків призначений професор Деменков В.Р. Він відрізнявся своєю коректністю, м’якістю в поводженні як із працівниками, так і з підопічними студентами, був дуже простий у спілкуванні, вміло вів діалог та завжди досягав поставленої мети. За 23 роки існування факультету посаду проректора з міжнародних зв’язків обіймали: Деменков Валентин Романович — з листопада 1988 до вересня 1992 р. включно; Пікалюк Василь Степанович — з лютого 1994 до жовтня 1995 р. включно; Івченко Валерій Костянтинович — з вересня 1998 до липня 2000 р. включно.

Деменков Валентин Романович

Декан факультету з вересня 2000 по 2010 рік. доктор медичних наук, професор Юрій Григорович Пустовий

Надалі цю посаду було скасовано через зменшення контингенту іноземних студентів. З 1993 року іноземні студенти почали навчатися за контрактами. Це зовсім нова справа, з якою гідно впорався деканат.

Починаючи з моменту організації і понині, деканами факультету підготовки іноземних громадян були:
- Нєшков М.С. — з квітня 1983 до вересня 1994 р.;
- Решетнікова О.С. — з вересня 1994 до січня 1995 р.;
- Савро В.О. — з січня 1995 до вересня 1996 р.;
- Івченко В.К. — з жовтня 1996 до вересня 2000 р.;
- Пустовий Ю.Г. — з вересня 2000 по 2010 рік.

На момент одержання інститутом статусу університету (1994 р.) негативні явища наростаючої в Україні економічної кризи виразно відбилися на зменшенні кількості бажаючих навчатися в нашій країні.

Структура

Наші видатні випускники

Географія розміщення випускників ЛДМУ в країнах дальнього зарубіжжя: країни Азії — 533, країни Близького Сходу та Африки — 237, країни Латинської Америки — 188. З моменту присвоєння інституту статусу університету та протягом двадцяти одного року роботи з іноземними студентами здійснено 17 випусків. Всього на 1 вересня 2006 року в ЛДМУ підготовлено 1012 лікарів, 64 клінічних ординаторів та 15 кандидатів медичних наук.

Себаштиау Адау Мануель (Ангола) дисертаційну роботу виконав на кафедрі судової медицини під керівництвом професора Костилєва В.І. та був удостоєний вченого ступеня «доктора філософії та медицини» в 2004 р. У даний час обіймає посаду головного судово-медичного експерта Анголи.

Дахан Зіад (Сирія) після закінчення ЛДМУ пройшов 3-річне навчання в клінічній ординатурі з акушерства та гінекології на кафедрі післядипломної освіти у професора Чуба В.В. Нині працює провідним спеціалістом в Середземномор’ї (м. Латанія). Користується великою повагою та попитом.

Хазайма Ахмед Абдель Кадер (Йорданія) закінчив клінічну ординатуру й аспірантуру на кафедрі травматології та ортопедії ЛДМУ, в 1999 р. захистив дисертаційну роботу. У даний час провідний співробітник лікувально-відновлювального центру ортопедії та травматології м. Табук в Саудівській Аравії.

Вахаб (ЄР) пройшов навчання в клінічній ординатурі за спеціальністю дитяча хірургія на кафедрі професора Момотова А.Г. Після повернення на батьківщину два роки очолював уперше організоване відділення дитячої хірургії. Здобув ім’я як спеціаліст від Аллаха і ввійшов до числа провідних хірургів країни. Зараз головний дитячий хірург Єменської Республіки.

Афан Балі (Сирія) — випускник ЛДМУ 1989 року. На даний час один із провідних хірургів м. Хомса і господар фамільної приватної клініки «Балі», яка обслуговує громадян із трьох напрямків: стоматологія, хірургія та гінекологія.

Сьогодні про наш університет відомо в 60 країнах світу за реальний внесок наших вихованців у розвиток національної охорони здоров’я цих держав.